Павло Дворський - Срібні Очі

Таких, як місяця крило,
У пізнім стиглім липні
Ніде, ніколи не було
Очей небесно-срібних.
Мені всміхаються вони,
Не вечорові - ранні,
Не очі, а шалені сни,
Провісники в коханні.

Приспів:
Місячне сяйво очей твоїх,
Радість і смуток, сльози і сміх,
Глибінь джерельна, глибінь без дна,
Така на світі ти одна. (весь куплет - 2)

Можливо то джерела два,
Прозорі та глибокі,
І тайна вічно їх жива,
Як вічний мій неспокій.
Мені всміхаються вони,
Не вечорові - ранні,
Не очі, а шалені сни,
Провісники в коханні.

Приспів (2)