Павло Дворський - Рідна Мова

Одною мовою одвік всі люди плачуть.
Одною мовою сміється всенький світ.
Та як любов і гнів улити в спів гарячий?
Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт.

Приспів:
Коли ж уже не плачеш ти і не смієшся,
Оглухнув серцем, не радієш, не болиш,
Тоді з землею наодинці зостанешся,
Знов мовою одною, рідною мовчиш. (останні 2 рядки - 2)

Одною мовою смієшся і плачеш мовою одною,
Коли дитя уві сні твоє ім’я назве.
Та сум чи радість згасиш за наказом
Лиш мови рідної, що у душі живе.

Приспів

Одною мовою одвік всі люди плачуть.
Одною мовою сміється всенький світ.
Та як любов і гнів улити в спів гарячий?
Лиш рідна мова дасть тобі на те одвіт. (2)