Таисия Повалий - Горлиця
Пару горлиць я в садок манила,Прилітати стала лиш одна.Де ж ти свою пару загубила,І чи є у тім твоя вина?Чом з твоєї пісні стільки смутку,Рвеш мою ти душу, не чиюсь.Не журися, горлице, голубко,Бо я з тобою зажурюсь.Горлице, голубко, все минетця хутко,Скоро знов повернеться весна,В ніч весняну яру знайдеш собі паруІ не будеш більше ти одна.Пару горлиць я в садок манила,Що б і я у парі теж була.Щ ож мене, голубко сизокрила,Ти од так неждано підвела?Горлице, голубко, все минетця хутко,Скоро знов повернеться весна,В ніч весняну яру знайдеш собі паруІ не будеш більше ти одна.Пару горлиць я в садок манила,Кликала, просила і вела,Тільки заманити не зуміла,Тільки догукатись не змогла.Горлице, голубко, все минетця хутко,Скоро знов повернеться весна,В ніч весняну яру знайдеш собі паруІ не будеш більше ти одна.* * *